.
Головна » 2014 » Листопад » 24 » Село Печигори – невід’ємна частинка історії українського народу
11:42
Село Печигори – невід’ємна частинка історії українського народу

На Північно-західній околиці Сокальщини на березі річки Західний Буг, між селами Старгород, Городиловичі, Войславичі знаходилось село Печигори. А старожили ще називали його Пецикурів.

         А колись тут вирувало життя… Нажаль сьогодні на цьому місці не залишилось нічого: ні хат. ні садів, ні церкви… Лише дерево наче німий свідок цих далеких страшних подій, стоїть посеред поля. Печигори мали свою цікаву історію. На околиці села у 1914р. проходили бойові дії австрійських та російських військ. Під час цих боїв загинуло понад 30 австрійських вояків. Їх поховали в цьому селі на цвинтарі біля церкви. І сьогодні на цьому місці горбочки поховань, які ще залишилися. У 1920р. Польща знову окупувала Галичину.  На початку 30 років тут налічувалися 33 хати. Жителі села мали свою церкву, хату-читальню, осередок «Просвіти», діти ходили до школи у с. Старгород. У вересні 1939 року розпочалася Друга світова війна . В село прийшли німецькі окупанти , які встановили жорстокі порядки. Важкими були роки українсько-польського протистояння. Багато печигорців вступили в ОУН, пішли воювати вУПА. Це -  Ярослав Ляшук , Ярослав Шеремет, Михайло Шостак, Ярослав Биць, Петро Дукельський та ін. 1944-го року в село ввійшли Радянські війська. Жителі села Печигор потерпали від облав військ НКВС, наскоків прикордонників з с. Джир, польських банд, від яких страждало мирне населення. Операція « Вісла» перекреслила майбутнє села. 25 квітня 1946 року печигорців примусово переселили в Тернопільську область. Після  перебування поляків с. Печигори перетворилось на руїни та гори попелу, лише залишилося чотири хати. У 1953-го року почали повертатися корінні жителі  села, але поселятися їм влада не дозволяла. Чимало з них оселилося у сусідніх селах Войславичах , Тудорковичах, Ульвівку . В 1975 році села перестало існувати і зникло з карти України. Там, де було село  - нині поля агрофірми «Войславичі». З 2006 року жителі навколишніх сіл та вихідці з села Печигор збираються 8 листопада , на Дмитра ( колись в селі цього дня був Престольний празник) на місці зруйнованої церкви  , щоб вшанувати пам’ять історичного минулого села , та тих хто загинув у боротьбі за волю України. Такий захід відбувся і цього року . Біля залишків фундаменту сільської церкви  парафіяльний священик о. Степан Ділай відслужив молебень до Пресвятої Богородиці та панахиду біля символічної могили на вшанування пам’яті жертв світових воєн та борцям за волю України.  В почесному строю з національними прапорами стояли учні Тудорковицької школи. Розпочав захід голова Тудорковицької сільської ради Іван Чернієвський, який розповів про важкі випробування , які випали на долю жителів с. Печигори.         А присутні побачили історико-літературну композицію  « Село Печигори – невід’ємна частинка історії українського народу», яку підготували учні Тудорковицької школи. Вихідці з Печигор Галина Береза, Богдан Дукельський подякували організаторам заходу , який є дуже важливим у національно-патріотичному вихованні молоді


Більше фото тут
Переглядів: 1188 | Додав: zuk | Рейтинг: 5.0/1
Всього коментарів: 0
Имя *: Email:
Код *: